- шиплячий
- I прич., прил.
шипя́щийII прил. лингв.шипя́щий
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
шиплячий
Смотреть что такое "шиплячий" в других словарях:
шиплячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до шипіти. 2) у знач. прикм. Який шипить. || у знач. ім. шипля/чі, чих, мн., лінгв. Те саме, що Шипля/чі зву/ки (при/голосні). •• Шипля/чі зву/ки (при/голосні) лінгв. назва деяких передньоязикових звуків, п … Український тлумачний словник
шиплячий — 1 дієприкметник від: шипіти шиплячий 2 прикметник який має властивість шипіння … Орфографічний словник української мови
прошипіти — плю/, пи/ш; мн. прошипля/ть; док. 1) неперех. Видати шиплячий звук, шипіння 2) перех. Промовити шиплячим голосом, виражаючи роздратування, гнів і т. ін. 3) неперех. Пролетіти, проїхати і т. ін. з шипінням. 4) неперех. Шипіти якийсь час … Український тлумачний словник
